Дидактичні матеріали

 

Завдання для учнів у Google Класі.

Проєкт

Складання власного родоводу та демонстрації успадкування певних ознак(за вибором учня) \ родовід родини видатних людей (за вибором учня).

Мета: навчитись складати схему власного родоводу, використовуючи при цьому генетичні символи

Хід роботи

Інструктивна картка: метод родоводів є складовою частиною найдавнішого методі що використовується в генетиці – генеалогічного.  Суть даного методу полягає у виявленні закономірності успадкування певної ознаки в ряді поколінь пробанда (особи, родовід якої вивчається). Для цього необхідно обстежити якомога більше родичів і скласти таблицю. Це дає можливість вивчити характер успадкування ознаки в ряді поколінь. Можна передбачити появу цієї ознаки у майбутніх нащадків.

https://drive.google.com/file/d/1ydRfaaVzqL6MKnDByaE0LRu6SordE25e/view?usp=sharing

 

Завдання посилаю учням у Google Class

Після складеної схеми дати відповіді на питання. Виновок: 1. Яку ознаку ви аналізуєте? 2. Рецесивною чи домінантною є дана ознака? 3. Скільки дітей у бабусь та дідусів по татовій та маминій лініях? 4. Скільки ще членів родини мають дану ознаку? 5. Записати генотипи: а)пробанда; б)брата, сестри; в)мами; г)тата.

 

 

 

ЕКСКУРСІЯ

Вивчення місцевих пам'яток природи

Підготувала вчитель біології

Чортківської гімназії ім. М. Шашкевича

Богданець Наталія Лаврівна

 

Мета: Ознайомити учнів із місцевими пам'ятками природи; привернути увагу до екологічних проблем, викликати почуття відповідальності за майбутнє краю; виховувати почуття патріотизму; розвивати творчу активність та ініціативу учнів.

Обладнання: блокнот, ручка, фотоапарат, сантиметрова стрічка.

Хід екскурсії

I. Організаційний момент.

II. Початок маршруту.

Вступне слово вчителя.

Діти, сьогодні у нас екскурсія за темою «Вивчення місцевих пам'яток природи».

Метою нашої зустрічі є ознайомлення Із екзотичними, реліктовими та старими деревами, які ростуть неподалік нашої гімназії. Під час проходження по маршруту ви не будете пасивними спостерігачами, а проводитиме власні спостереження за певними об'єктами природи, пройметесь необхідністю охорони цієї неповторної краси.

Клас поділимо на дві групи. Учні обох груп будуть проводити моніторинг стану дерев за планом:

1.     Видова назва.

Місце розташування дерева: назва   вулиці, № будинку чи назва об'єкту, біля якого росте дерево.

3.                 Цікаві факти, пов'язані з деревом.

4.                 Чи потребує дерево лікування.

Об'єм стовбура на висоті 1 метр ЗО сантиметрів.

Учні першої групи будуть проводити обстеження голонасінних, другої-покритонасінних рослин.

Інструкція з ТБЖ.

Кожне місто, як і кожна людина має свою неповторну красу, свій характер. Для кожної людини земля, де вона народилась є найдорожчою,

найкращою від усіх .Для нас таким місцем є Чортків. Ми відчуваємо переваги та недоліки міського життя. Кількість жителів постійно збільшується, а зелених насаджень - зменшується. Міста - це ділянки найбільш гострих конфліктів людини і біосфери. На фотографіях з космосу міста із шосейними дорогами здаються метастазами ракових пухлин, які охопили всю планету. Еколог Юджин Одум назвав міста «паразитами біосфери». Сьогодні екологічний підхід є основним при будівництві нових міст І благоустрої вже існуючих .А як бути зі старими містами, які практично не мають зелені? Саме до таких належить Чортків. Що ж робити для того, щоб мешканці міст менше страждали від негативних екологічних чинників?

Учень. Навколо заводів і фабрик повинні бути ліси санітарного призначення. Як декоративні рослини на клумбах, газонах варто вирощувати ті, які витримують забруднення та невибагливі до умов.

Учень. Вже сьогодні ми можемо багато змінити: встановити контроль за забрудненням, застосовувати заходи для його зменшення, збільшувати кількість зелених насаджень,слідкувати за їхнім станом, доглядати ,при потребі - лікувати. Усе це допоможе покращити екологічну ситуацію міста і оздоровити населення.

Мотивів захисту дерев крім перелічених є дуже багато, а саме: естетична цінність; дерева, особливо старі, є пам'ятками історії, культури, живими свідками історичних подій; кожне дерево це своєрідний «багатоповерховий будинок» для різних тварин; «спілкування» з деревом є важливим джерелом духовного збагачення. І останнє, мабуть, найголовніше: дерево потрібно охороняти заради нього самого. «Зустрінеш старе дерево - зніми капелюха,» - кажуть чехи.

Вивчення   цікавих   об'єктів   не   вимагає   спеціального   устаткування, особливих знань та досвіду,  в чому ви матимете змогу переконатись.  В процесі екскурсії ви будете мати можливість виконати поставлені завдання.        

III. Проходження маршруту.

Зупинка1.  На подвір'ї  гімназії росте надзвичайно цікава рослина - Дугласова смерека. Вона належить до роду Псевдотсуга, родини Соснові, Такі рослини досягають 100 м заввишки на батьківщині -Пн. Америці та Азії Хвоя нашої смереки плеската, шишок ще немає, т. я . рослині лише 6 років. Шишки виростають до 18 см завдовжки.

(Учні визначають висоту та товщину стовбура, розглядають хвою і т. д. Висота смереки 2м ЗО см, товщина стовбура 12 см.)                                      Зупинка 2. Подвір'я школи-інтернату.

Перед вами дуб черещатий. Дуб черещатий (Quercus robur L.), є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення (зростає у м. Чорткові по вул. Євгена Коновальця, 13, в межах ЧорткІвської школи-інтернату).

Дуб черещатий  приблизно 50-тирічного віку та діаметром 63 сантиметри. Зростає в семи метрах від фундаменту школи-інтернату. Обхват стовбура дерева на висоті 1.3 метра становить 197 сантиметрів. Дерево не пошкоджене стовбурною гниллю.

Проекція крони з півночі на південь становить 14 метрів. Історія посадки дерева невідома, проте вона тісно пов'язана Із історією ЧорткІвської школи-інтернату. Дане дерево є одним з найстаріших дерев дуба у м.Чорткові , не пошкоджене хворобами та шкідниками, має велику еколого-освітню та естетичну цінність.                                           Зупинка 3. Сосна Веймутова.

Сосна Веймутова (біла) (Pinus strobus) - , зростає у м. Чорткові по вул. Степана Бандери, 56, біля колишнього приміщення контори КБЧ. Сосна Веймутова особливо ціниться у садово-парковому дизайні. Ось чому ці давні дерева сосни  Веймутової  можна знайти у парках Тернопілля.

Обхват стовбура дерева сосни на висоті 1.3 метра становить 149 сантиметрів, діаметр 47 сантиметрів. Дерево не пошкоджене стовбурною гниллю. Проекція крон з півночі на південь становить 8 метрів, із заходу на схід 7.5 метрів. У зв'язку із проходженням поблизу високовольтної лінії частина гілок обрубано. Вік дерева - приблизно 70 років.

Історія сосни  Веймутової по  вул.  Степана  Бандери  невідома,  проте дерево має велику еколого - освітню та естетичну цінність.                Зупинка 4.Сосна чорна.

Сосна чорна (австрійська) з 2 шпильками в пучках   походить  з  Альп,  Піренеїв,   Балкан.   Від звичайної  сосни  її  відрізняють  довгі      16 сантиметрові   шпильки   і   блискучо - бурі   пагони. Завдяки  швидкому  росту, декоративності,  зимостійкості  і  незначній     вимогливості  до ґрунтових  умов її часто висаджують у лісових і паркових насадженнях.

13 дерев сосни чорної (австрійської) – ( Pinus nigra ),  зростають у  м. Чорткові по вул. Монастирська,1. Дерева сосни чорної колись були посадженні алеєю вздовж огорожі на пївденний-захід від церкви Непорочного Зачаття (колишній монастир Сестер Милосердя) та одного дерева -- перед фасадом церкви. Сосна чорна природно зростає в горах Середньої Європи. На Україну була завезена з Австрії.                                     Зупинка 5.  Платан Два дерева платана східного, або чинара (РІatanus orientalis) віком понад 40 років, зростають у м. Чорткові по вул. Дмитра Пігути, 31-Б, у парку біля центрального корпусу Чортківської Центральної районної комунальної лікарні (ЦКРЛ).

У природних умовах платан росте у країнах Середземномор'я, Закавказзя, Малої та Середньої Азії і досягає висоти 45 м. Зростає в південних

регіонах України у декоративних посадках. У західному регіоні України досить рідкісний екзот. Як оригінальна декоративна порода використовується в зеленому будівництві. У парку на території Чортківської ЦКРЛ посаджений відразу після завершення будівництва центрального корпусу лікарні (1962).

Дерева ростуть на віддалі 4.0 метри одне від одного. Обхват стовбурів на висоті 1.3 метра становить 85 та 89 сантиметрів, діаметр відповідно 27 та 28 сантиметрів. Дерева здорові, мають характерну для виду пірамідальну крону, не пошкоджені та не yражені стовбурною гниллю. Проекція крон дерев з півночі на південь становить 9.5 та 10.0 метрів, із заходу на схід 7.5 та 8.0 метрів. Скелетні гілки 1-го порядку розгалужуються на висоті 2.5-3.0 метри.

Дані дерева є одними з чотирьох екземплярів виду платан східний у Чорткові   (два   інших   дерева   платану   аналогічного   віку   знаходяться   на території дитячого садка № 3 по вул. Й. Сліпого).Лікарняний парк носить ім’я  Довгалюка. Історична довідка:

Захарій Іванович Довгалюк (1900 - 1976) - заслужений лікар УРСР, головний хірург Тернопільської області у 1946 - 1948 р. (обласна лікарня на той час перебувала у м. Чорткові), завідуючий хірургічним відділенням, головний лікар Чортківського району (1948 -1968 р.), ініціатор створення Чортківської школи медсестер (1946 р. нині Чортківський державний медичний коледж), обласної туберкульозної лікарні у с. Білобожниця (1948р.), будівництва нового корпусу Чортківської ЦРЛ(1962р).                     Зупинка 6.Айлант.

 

 Айлант високий (Ailantus sp) , зростає у м. Чорткові   по вул. Степана Бандери, у сквері навпроти   будинку №27.

Айлант високий родом із північного Китаю, в південно-західних регіонах України добре акліматизувався в парках, в степовому лісорозведенні, в полезахисних смугах і лісомеліоративних посадках. На заході України знайшов застосування в зеленому будівництві лише в післявоєнні роки.

Обхват стовбура дерева на висоті 1.3 метри становить 197 см. Перші скелетні гілки розгалужуються на висоті 2 метри. Дерево не пошкоджене стовбурною гниллю. Проекція корони з півночі на південь становить 8 метрів, із заходу на схід 7.5 метрів. Вік дерева - біля 50 років.

Історія посадки дерева невідома. Проте дерево зростає навпроти будинку, в якому протягом тривалого часу мешкала родина Горбачевських, так званої "вілли Горбачевських".)

Історична довідка.

Антон Якович Горбачевський (1856-1944) відомий чортківський адвокат, редактор, політик та громадський діяч, один з перших у краї правників українського походження. Випускник Львівського університету, з 1893 року працював у Чорткові. Ініціатор створення у Чорткові української приватної гімназії, повітового комітету Української національно-демократичної партії ("партія народовців"), товариства "Українська бесіда", кредитової спілки "Надія". У часи Австро-угорської імперії був Головою проводу Народного комітету у Чорткові, депутатом Галицького сейму від Чортківського повіту (1913), членом Найвищого Державного трибуналу у Відні (1913). У 1918-1919 роках Антон Горбачевський - член Національної Ради ЗУНР у Станіславі, брав участь у розробці законодавства республіки. У 1919 р. був заступником голови надзвичайної дипломатичної місії УНР до Польщі. Від 1921 року продовжував адвокатську практику у Чорткові, був головою "Товариства допомоги українським Інвалідам", членом надзорчої ради "Повітового союзу кооперативів" і кооперативи "Українська книгарня". Антон Горбачевський був одним із засновників та лідерів парламентської

партії Українське народно-демократичне об'єднання (УНДО). У 20-30 роках минулого століття три рази обирався від цієї партії Сенатором Речі Посполитої, був Головою Українського парламентського клубу. Мешканці Чорткова запам'ятали адвоката Антона Горбачевського, як активного захисника прав українського люду в органах правосуддя.

IV. Заключний етап екскурсії.

Учень. У Чорткові, крім дерев, що ми сьогодні оглянули, є ще багато цікавих об'єктів, що належать до місцевих пам'яток природи. Це: дуб Міцкевича, катальпа чортківська, кадубецькі ясени, монастирські акації та багато інших. І незалежно від того, мають вони статус охоронного чи ні -ставитись до них треба дуже бережно.

Дерево прохає!

Людино, бережи мене!

Я-краса твоєї рідної землі, цілющі джерела і чисте повітря.

Я- твоя зелена аптека і відпочинок.

Прохолодний затінок у літню спеку

І тепло твого вогнища в холодну пору.

Я- твій дім, твої меблі та інші речі.

Я- дошка твоєї колиски і домовини.

Людино, шануй мене!

Урок-конспект з біології у 9(5) класі

Тема:Форми мінливості. Лабораторне дослідження мінливості в рослин і тварин.

Навчальна мета: Поглибити знання учнів про мінливість та її види,  Вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчитися оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і варіаційну криву.

Розвиваюча мета: Розвивати пізнавальний інтерес до предмету.

Виховна мета: Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: сухі листки лавровишні, лінійка, лупа, олівець, ручка.

Основні поняття та терміни: модифікаційна мінливість, варіаційний ряд, варіаційна крива, норма реакції.

Тип заняття: заняття-практикум.

І .Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Дати визначення поняттю «мінливість».

2.Які види мінливості вам відомі?

3.Порівняти  мутаційну і модифікаційну мінливість.

4.Які основні властивості модифікаційної мінливості вам відомі?

5.Що таке варіаційний ряд і варіаційна крива?

6.Який розподіл ознак за модифікаційної мінливості вважається нормальним?

ІІІ. Пояснення алгоритму виконання лабораторного дослідження.

                                    Хід роботи

1.Проведення інструктажу з БЖ для учнів під час проведення практичних та лабораторних робіт.

2. Приготувати не менше, ніж 30 листків лавровишні. На столі скласти варіаційний ряд модифікаційної мінливості (розташувати листки у порядку збільшення їхньої довжини) на прикладі листків лавровишні.

3.Дані заносимо у таблицю, у верхньому ряду вказуємо довжину кожного листка  (v(мм)), у нижньому-частоту вияву ознаки

Розмір листка (мм)
Частота ознаки(шт)

 

Розмір листових пластинок — варіанта (V).

Частота вияву ознаки — Р.

Загальна кількість листових пластинок — n (30 шт.)

4. Визначити середню величину ознаки (М) за формулою:

M=cyмa(vp)/n

Побудуємо варіаційну криву модифікаційної мінливості. Для цього на осі абсцис відкладаємо варіанти (V), а на осі ординат частоту вияву ознаки(Р)

Модифікації носять адаптивний характер і не успадковуються через статеве розмноження. У багатьох рослин модифікації успадковуються завдяки вегетативному розмноженню.

Загальна кількість листових пластинок — n (10 шт.) Визначимо середню величину ознаки (М) за формулою:

З варіаційного ряду і варіаційної кривої видно, що норма реакції ознаки має певні межі.

Розміри листкових пластинок коливаються. Найбільша кількість варіант припадає на середню частину ряду, що відповідає середньому значенню ознаки .

7. Висновок

Модифікаційна мінливість — це зміни фенотипу, спричинені впливом умов середовища. Довжина ряду та розмах модифікаційної мінливості залежить від умов середовища. Чим вони стабільніші, тим коротший варіаційний ряд. Модифікаційні зміни мають адаптивний характер і допомагають пристосовуватись до змін умов середовища.

https://subject.com.ua/gdz/biology/11klas_1/4.html «Біологія» 9 клас Межжеріна

Питальник з метою вияснення готовності чортківчан сортувати сміття. Питальник викладений на сайті Чортківської міської ради і є активним. Долучайтесь до голосування!  

їhttps://docs.google.com/forms/d/1xu3l8QNKczjXKzoGbjkWsumvo8lgdp3bk3e33kFwmzs/viewform?fbclid=IwAR30s5WykVWd_5i9l1W_bNUQqZDP1rZt8bwBq1AqxyKUd68IQOLF_0N3xOg&edit_requested=true